| Смотрите нас: ONLINE

Телепрограмма

Прокинувшись одного ранку після неспокійного сну, Грегор Замза виявив, що він у себе в ліжку перетворився на страшну комаху. Лежачи на спині, він бачив свій коричневий, опуклий,розділений дугоподібними лусочками живіт, на верхівці якого ледве трималася ковдра, яка ось-ось готова була сповзти на підлогу. Його численні, убого тонкі в порівнянні з іншим тілом ніжки безпорадньо копошилися у нього перед очима.

"Що зі мною сталося?" - подумав він. Це не було сном. Його кімната справжня, хіба що занадто маленька, але звичайна кімната. Над столом висів портрет, який він недавно вирізав зілюстрованого журналу і вставив в гарну позолочену рамку.

На портреті була зображена жінка в хутряному капелюсі і боа, вона сиділа дуже прямо і простягувала глядачеві важку хутряну муфту, в якій цілком зникала її рука. Потім погляд Грегора кинувся у вікно, і похмура погода - чути було, як по жерсті підвіконня стукають краплі дощу - привело його в зовсім в сумний настрій. "Добре б ще трохи поспати і забути всю цю нісенітницю", - подумав він, але це було абсолютно нездійсненно, він звик спати на правому боці, а в теперішньому своєму стані він ніяк не міг прийняти цього положення.

 

З якою б силою ні повертався він на парвий бік, він незмінно звалювався знову на спину. Закривши очі, щоб не бачити своїх страшних ніг, які постійно рухались, він робив намагання більше сотні разів, але так і не зміг це виконати.